Європейський тиждень імунізації 2024

У період, коли світ веде боротьбу із загрозами для здоров’я, які представляють інфекційні захворювання, імунізація стає ключовим інструментом для захисту суспільства від заразних хвороб. У цьому контексті, Європейський тиждень імунізації, який проходить щорічно, надає можливість підвищити увагу до важливості вакцинації та підтримки імунізаційних програм.

Цьогорічний Європейський тиждень імунізації, який триває з 21 по 27 квітня 2024 року, відзначається різноманітними заходами та ініціативами, спрямованими на підвищення обізнаності про вакцинацію та її переваги. Мета цього широкомасштабного заходу – підвищити серед громадськості розуміння важливості вакцинації для попередження небезпечних захворювань та збереження життя. Цього року Європейський тиждень імунізації співпадає з 50-ю річницею впровадження Всесвітньою Організацією Охорони Здоров’я (ВООЗ) “Розширеної програми імунізації” (EPI), мета якої – забезпечити доступ до життєво необхідних вакцин кожній дитині в світі незважаючи на регіон проживання та соціоекономічний статус.

Для досягнення та підтримки оптимального захисту від більшості вакцинокерованих інфекцій потрібно більше однієї дози вакцини. Кожна доза календаря щеплень призначена для створення або підтримки захисту. Пропуск або затримка введення будь-якої дози збільшує ризик зараження та серйозного захворювання

Факти про імунізацію:

Напередодні Європейського тижня імунізації нагадуємо 5 важливих фактів про неї:

Імунізація дозволяє зберегти від 2 до 3 мільйонів життів щороку.
Завдяки імунізації в світі більше не фіксуються випадки натуральної віспи – цю небезпечну хворобу, внаслідок якої помирало 3 з 10 захворілих, було повністю викорінено.
Наразі завдяки масовим кампаніям з вакцинації світ наблизився до викорінення поліомієліту – небезпечного захворювання, що може призводити до невиліковних паралічів. Ще відносно нещодавно – у 1988 році – вірус циркулював у 125 країнах світу, а кількість випадків захворювання сягала 350 тисяч. Зараз залишилося всього дві країни, де досі циркулює “дикий” вірус поліомієліту – Афганістан та Пакистан; станом на 29 лютого 2024 року в цих країнах сумарно було зафіксовано лише 15 випадків хвороби. Важливо також зазначити, що вірус поліомієліту 2 та 3 типів вже викорінено, і наразі в світі фіксується лише вірус поліомієліту 1 типу.
Правець матерів та новонароджених було еліміновано в південно-східній Азії в 2016 році. В цьому регіоні проживає приблизно чверть населення земної кулі, і він став другим серед 6-ти регіонів ВООЗ, де вдалося досягнути елімінації правця матерів та новонароджених. А в 2017 році третім регіоном ВООЗ, де вдалося елімінувати це смертельно небезпечне захворювання серед матерів та немовлят, став Американський регіон. На жаль, повне викорінення правця неможливе, бо бактерія, що його викликає, знаходиться в навколишньому середовищі – в ґрунті та фекаліях багатьох тварин. Проте небезпечній хворобі можна запобігти завдяки дотримання гігієнічних вимог під час пологів та вакцинації, ефективність якої у випадку своєчасних ревакцинацій сягає 100%.
Деякі вакцини попереджують онкологічні захворювання, а саме вакцина проти гепатиту В, що профілактує розвиток раку печінки, спричиненого ускладненням гепатиту В, та вакцина проти вірусу папіломи людини, що профілактує розвиток 6 видів раку, викликаних вірусом папіломи людини.

Імунізація (за визначенням Всесвітньої організації охорони здоров’я) — це процес, завдяки якому людина набуває імунітет, або стає несприйнятливою до інфекційної хвороби, що зазвичай здійснюється шляхом введення вакцини.

Вакцинокеровані інфекції – це інфекційні захворювання, яким можна запобігти шляхом імунізації. Вакцини стимулюють власну імунну систему організму до захисту людини від відповідної інфекційної хвороби. Результатом щеплення є формування специфічного післявакцинального імунітету.

Окрім обов’язкових існують рекомендовані щеплення, які активно застосовуються у світі для попередження таких захворювань, як пневмококова інфекція, менінгіт, ротавірусний гастроентерит, грип, вітряна віспа, гепатит А, папіломавірусна інфекція, жовта лихоманка тощо. Їх часто роблять за епідемічними показаннями та для виїзду за кордон в країни, ендемічно не благополучні з цих інфекцій.

Результати останніх наукових досліджень свідчать про те, що вакцини дають змогу запобігти розвитку близько 60 інфекційних захворювань.

Охоплення населення вакцинацією на рівні 95% дає можливість забезпечити повноцінний захист населення від спалахів та епідемій інфекційних хвороб, яким можна запобігти щепленнями, — це називається колективним імунітетом.

Під час війни та переселення такі інфекційні захворювання як кір, краснуха, дифтерія, правець, кашлюк, поліомієліт та COVID-19 є особливо небезпечними.

Вакцинація вважається одним із найбільш ефективних та економічно доцільних заходів медичного втручання в епідемічний процес, які існують на теперішній час, у зв’язку з відчутним зниженням розповсюдженості та спалахів захворювань, які попереджаються за допомогою профілактичних щеплень.

Альтернативи вакцинації немає.

Імунізація є одним з ключових компонентів Європейської програми роботи ВООЗ на 2020-2025 рр. “Спільні дії для поліпшення здоров’я жителів Європи”.

Також ВООЗ прийнята Програма дій в області імунізації на період до 2030 р.

В Україні всі діти мають обов’язково отримати щеплення проти десяти захворювань: туберкульозу, поліомієліту, дифтерії, кашлюка, правця, кору, гепатиту В, гемофільної інфекції, краснухи, епідемічного паротиту. Ці вакцини безплатні, адже їх закуповують державним коштом.

Дитина до 18 років має отримати щеплення за графіком:

Проти гепатиту В –у першу добу життя, а також у 4 та 6 місяців; якщо не було можливості зробити щеплення після пологів, потрібно якнайшвидше звернутися до поліклініки.
Проти туберкульозу – протягом 3-5 доби життя; якщо дитина недоношена – після досягнення маси тіла 2,5 кг; якщо щеплення не зробили в пологовому будинку, його потрібно зробити, щойно з’явилася можливість, у сімейного лікаря.

Якщо дитині не виповнилось двох місяців, щеплення робиться без проби Манту. Також пам’ятайте, що БЦЖ не можна робити в один день з іншими щепленнями.

Проти кору, паротиту, краснухи – у 12 місяців та в 6 років.
Проти дифтерії та правця – у 2, 4, 6, 18 місяців, а також в 6 та 16 років.
Проти кашлюку – у 2, 4, 6 та 18 місяців.
Проти поліомієліту – у 2, 4, 6 та 18 місяців, а також у 6 та 14 років.
Проти гемофільної інфекції типу b (ХІБ/Hib) – у 2, 4 та 12 місяців.

Якщо через воєнні дії, хворобу дитини або інші причини у батьків не було можливості зробити дитині наступне щеплення вчасно, потрібно звернутися до лікаря.

Для кожного щеплення є оптимальні для формування імунітету інтервали. Сімейний лікар або педіатр допоможе скласти графік.

Як вакцинувати дитину під час воєнного стану.

Щеплення відповідно до календаря вакцинації можна отримати безоплатно у сімейного лікаря, терапевта або педіатра, з яким укладена декларація.

Під час воєнного стану також можна отримати щеплення у найближчому закладі, який надає первинну медичну допомогу.

Укладати декларацію з новим лікарем для цього не потрібно.

Для всіх дорослих потрібно кожні десять років поновлювати щеплення від дифтерії та правця.

Усі вакцини, які використовуються в Україні для імунізації дітей проходять ретельний лабораторний контроль якості ще до того, як потрапити на фармацевтичний ринок.

У разі відмови від профілактичних щеплень батьки повинні усвідомлювати, що вся відповідальність за здоров’я та життя своєї дитини лягає на них. В умовах активних міграційних процесів зростає ризик зараження в першу чергу нещеплених дітей і дорослих. Відмови від щеплень підвищують не лише ризик зараження інфекцією, але і ризик її важкого перебігу, розвитку ускладнень і навіть смерті.

Захистить себе та своїх близьких, зробіть необхідні щеплення при першій можливості.